Червоноградська школа no8 - Готовність дитини до школи

Не читанням єдиним: чекліст готовності дитини до 1-го класу

Поради батькам: "Як підготувати дітей до школи."

Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру.

У дошкільному віці виникають поки що тільки задатки цього перетворення в учня: бажання вчитися, стати школярем, уміння керувати своєю поведінкою і діяльністю, достатній рівень розумового розвитку й розвитку мовлення, наявність пізнавальних інтересів і, звичайно, знань і навичок, необхідних для шкільного навчання.

Накопичення цих передумов – непроста справа. Що ж можна і чого не можна робити до школи?

Не слід:

до приходу в школу змінювати режим життя дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор у достатній кількості;
оцінювати все, що робить малюк, так, як слід оцінювати діяльність учня;
проходити з дитиною програму першого класу, насильно змінюючи гру навчанням.

Необхідно:

прищепити дитині інтерес до пізнання навколишнього світу, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене і почуте;
навчити долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час;
вчити дитину слухати своє оточення, поважати чужу думку, розуміти, що свої бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей – дітей і дорослих, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.

Світогляд дитини, її знання – це те, про що вона дізналася з вашою допомогою за усі дошкільні роки – знання про навколишній світ, від найближчих його виявів, які вона безпосередньо засвоїла, і до віддалених, які дитина засвоїла, коли їй пощастило подорожувати з вами, з ваших розповідей, бесід, домашніх занять, з книжок, радіо, телевізора, від друзів тощо:

Світогляд дитини – це те, що вона:

знає про себе (прізвище, ім'я, адресу), свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), своє село, місто, вулицю (трохи історії, назви вулиць, важливі місця, видатні люди);
знає про явища природи: пори року, їх послідовність (яка пора року настане після літа, а яка після весни, назвати все по порядку), місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби; про сонце, дощ, сніг, урожай; що таке борошно, цукор і як їх роблять, з чого роблять хліб тощо;
знає про світ;
полюбляє робити у вільний час (улюблені книжки, музика, оповідання, письменники, художники, композитори);
знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці – за своєю вихованістю-невихованістю; добротою, чуйністю – байдужістю; яких людей треба поважати, а яких боятися; звідки, на думку дитини, беруться порядні і непорядні люди;
знає про сучасну техніку, транспорт.

Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, з яких звуків складаються слова, які вона вимовляє. Вона повинна навчитися робити звуковий аналіз слів, тобто вміти називати звуки, з яких складається слово.

___________________________

П’ятдесят завдань для підготовки до школи

Сторінку підготувала практичний психолог ЧСШ №8
Леся Василівна Кекіш

Психологічний портрет ідеального першокласника

1 Діагностика світоглядної поінформованості та ставлення до школи

1.1. Запас знань про навколишнє середовище

1.2. Ставлення до школи

2 Діагностика навчально-значущих психофізіологічних функцій

2.1.Фонематичний слух

2.2. Розвиток зорово-моторної координації. Графічний диктант

2.3. Тест копіювання складів

2.4. Слухове запам’ятовування

3. Діагностика розвитку пізнавальної активності

3.1. Виключення на малюнковому матеріалі

3.2. Узагальнення понять

3.3. Класифікація геометричних фігур

3.4. Розуміння змісту серії малюнків

Компоненти психологічної готовності

1. Мотиваційна готовність:
 наявність пізнавальних інтересів
 бажання ходити до школи, приймати систему вимог, які ставить школа

2. Емоційно-вольова готовність:
 вміння керувати своєю поведінкою
 збереження працездатності протягом навчального дня
 емоційна стійкість (регуляція емоцій)
 довільна регуляція уваги (її концентрація, стійкість, переключення)
 вміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови)
 уміння продовжувати дію, докладаючи для цього вольові зусилля

3. Комунікативна готовність:
 бажання спілкуватися з дорослими та ровесниками
 вміння встановлювати контакт з вчителем
 збереження відчуття дистанції
 вміння встановлювати контакт з ровесниками
 вміння входити в дитячий колектив і знаходити своє місце в ньому
 вміння працювати в групі
 вміння підтримувати стосунки певний час

4. Інтелектуальна готовність:
 спостережливість
 розвинена уява
 вміння орієнтуватися в просторі і часі
 розвинене наочно-образне мислення (вміння виділяти суттєве в явищах навколишнього світу, вміння порівнювати)
 розвинена моторика дрібних
 розвинена моторика м’язів кисті руки (вміння володіти олівцем, ножицями, пензликом тощо)
 хороша пам’ять
 вміння сприймати і виконувати словесні інструкції, пояснити хід своїх дій
 передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи, формулювати запитання, знаходити причини явищ, робити висновки)

5. Педагогічна готовність:
 навички читання
 навички лічби
 навички письма
 навички малювання
 чисте мовлення
 вміння розгорнуто відповідати на питання
 достатній словесний запас
 достатній рівень загальної обізнаності

Десять «золотих правил» для батьків

1. Не марнуйте часу дитини.
2. Формуйте самоповагу.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом».
5. Виховуйте відповідальність, порядність.
6. Потрібно навчити дитину шанувати сім'ю.
7. Подбайте про гарне оточення.
8. Будьте вимогливим.
9. Привчайте дитину до праці.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

Чи готова дитина до школи?

Щоб правильно організувати процедуру тестування та уникнути можливих помилок, а також перевірити себе як експериментатора, пропонуємо поради:

Запропонуйте дитині завдання у формі спільної гри. Це дозволить зняти зайве напруження, викличе довіру до вас, зробить ситуацію природнішою. Дитина може захопитися процесом і не переживатиме з приводу можливих помилок та оцінки її компетентності.
Створіть сприятливі умови. Перевірте,чи зручно дитина сидить, чи достатньо тихо
та світло в кімнаті, чи не відволікає її щось від роботи.
Переконайтеся, що дитина добре почувається (нагодована, бадьора,в міру спокійна).
У процесі тестування зберігайте нейтралітет: не піддавайтеся на провокаційні прохання дитини підказати або зробити завдання за неї.
Похваліть дитину за успішно виконане завдання, підтримайте, якщо у неї виникли сумніви.
Не виправляйте помилок. Закінчуйте роботу на позитивній ноті незалежно від результатів. У розв'язанні останнього завдання ви можете підказувати дитині, але бали за це завдання не ставте.
Давайте завдання невеликими блоками (не більше ніж 30 хв) з перервами. Намагайтеся дотримуватися схеми: «легкі, важкі, легкі, відпочинок». У цьому випадку ви зведете до мінімуму помилки, які дитина може зробити через перенапруження.

Ви повинні пам'ятати про деякі обмеження щодо тестів:

Психологічні тести не мають оцінок «добре», «погано». Найбільше, що може дати тест, - це можливість порівняти рівень розвитку дитини з іншими за цією ознакою, теоретично - з дітьми того самого віку та статі.
В основі тестів лежить вірогідність, тому висновків на 100 % робити не можна.
Людина - істота цілісна. Не можна виривати її окремі риси з контексту та за результатами однієї проведеної анкети робити висновок про особистість загалом.
Будь-який результат - це інформація, яку можна використати з різною метою. Не навішуйте ярликів («у дитини погана пам'ять»), а намагайтеся допомогти дитині розвиватися.

Тест для батьків «Сформованість вольових навичок для навчання у школі»

Цей тест дає змогу визначити, наскільки у дитини розвинені вольові навички – стійкі способи саморегуляції діяльності (трудової, навчальної) та спілкування. Вони є основою довільного запам’ятовування, уваги, розумових навичок.

1.Чи достатньо сформовані у дитини гігієнічні навички (чистить зуби вранці, миє руки перед їжею):
А) Робить завжди сама, без нагадування;
Б) Робить завжди, але інколи треба нагадувати;
В) Без спеціального нагадування не робить?

2. Чи допомагає дитина вдома по господарству (миє посуд, прибирає постіль, накриває на стіл):
А) робить постійно;
Б) робить часто;
В) робить дуже рідко?

3. Чи є в дитини стійкі навички самообслуговування (приготувати бутерброд, одягнутися по погоді, зав’язати шарф):
А) є достатньою мірою;
Б) є деякі;
В) немає?

4. Чи вміє дитина утримувати увагу досить довго (15-20 хвилин) на самоті (під час читання вголос, малювання, гри):
А) дуже часто;
Б) зрідка;
В) не вміє?

5. Чи здатна дитина керувати своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерок, хоча вони їй доступні; не вередує, коли старші щось заборонили):
А) Уміє достатньою мірою;
Б) уміє лише зрідка;
В) не вміє?

6. Чи вміє дитина поводитися за столом (правильно сидить, охайно їсть):
А) як правило, уміє;
Б) уміє, але робить це не завжди;
В) не вміє?

7. Чи є в дитини більш-менш стійкі інтереси: слухання музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну:
А) усі досить стійкі;
Б) інтереси є, але весь час змінюються;
В) наявних інтересів немає?

8. Чи вміє дитина поводитися у товаристві (не перебиває старших, без нагадування вітається, прощається, дякує):
А) уміє;
Б) уміє, але інколи доводиться нагадувати;
В) не вміє?

9. Чи дотримується дитина певного режиму дня (часу прогулянки, прийому їжі):
А) як правило, так;
Б) узагалі дотримується, але інколи порушує;
В) ні, не дотримується?

10. Якщо дитина запитує, чи завжди вона вислуховує відповіді:
А) як правило, з цікавістю вислуховує пояснення;
Б) інколи відповідей на запитання не слухає, відволікається;
В) інколи запитує просто так, не потребуючи відповіді?

11. Чи прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки і зошити після читання, письма:
А) завжди прибирає;
Б) прибирає після нагадування;
В) не прибирає?

Інтерпретація результатів
Перший варіант відповіді (А) в кожному запитанні оцінюється 3-ма балами, другий (Б) – 2-ма, третій (В) – 1-м балом. Потім знаходять суму балів, з усіх одинадцяти запитань. Рівень сформованості вольових навичок визначається за такими критеріями :

Високий – 33-27 балів;
Достатній – 26-22 бали;
Середній – 21-18 балів;
Низький – 18 балів і нижче.