Школа – це міст, через який ми, учні переходимо в дорослий самостійний світ. Найважливішою частиною цього моста є вчителі. Адже саме вони готують нас до цього самостійного життя, допомагають нам краще пізнати цей світ, сповнений таємниць. Вже давно не новина, що професія вчителя – одна із найважчих, найвідповідальніших та найнеобхідніших професій у світі. Як відомо, у нашій школі працює велика кількість вчителів, які щодня вчать нас, пояснюють нам не лише особливості тих чи інших предметів, а й розуміють, підтримують, наставляють на шлях істини,  виховують у нас справжні людські якості, такі як чесність, порядність,  ввічливість. Вони передають нам свій багатий  життєвий досвід, за яким ховаються роки невтомної праці, важкі життєві випробування..

Я б хотіла розповісти про нашого вчителя фізики, а точніше про його життєвий шлях як викладача. Усенко Юрій Павлович народився 1950 року в смт. Гірник, де й навчався з першого до десятого класу. Після закінчення школи поступив у Дрогобицький педагогічний інститут, в якому навчався напротязі п’яти років. Закінчивши інститут працював вчителем на Рівненщині, спочатку в селі Яринівка, а згодом у селі Друхова, де був завучем та  викладав хімію та математику, проте лише один рік, тому що далі слідувала служба в армії, після якої Юрій Павлович повернувся на батьківщину, і з 1977 року працює вчителем фізики.

Я б сказала не просто працює, а й доносить до своїх учнів особливості нашого світу, пояснюючи різні фізичні явища, ділиться своїми знаннями та закликає нас бути людяними. Адже головне завдання вчителя – не просто розказати матеріал, а й зацікавити учня, зробити свої уроки змістовними та повчальними, щоб вивчене запам’яталося надовго, винести найважливіші та найцікавіші  факти. І на мою думку, в Юрія Павловича це дійсно майстерно виходить.

І.Головкевич, учениця 10 В класу