Таке хобі, як фотографія,
у наш час залишить байдужим лише сліпого. Майже кожен володіє професіональним
фотоапаратом, та не відмовляє собі в задоволенні зайвий раз сфотографувати
нічого не підозрююче кошеня або вподобану гілку. Не часто серед таких аматорів
зустрінеш, справжніх фотографів, а серед робіт, щось дійсно варте уваги. Єдиний
вихід – наполеглива праця й практика. Як казав геніальний Оскар Уайльд: «Досвід
- це назва, яку кожен дає своїм помилкам.» Цим принципом скористалась молодий
та перспективний фотограф-початківець – Марія Середоха. Фотографуючи лише два
роки, вона досягла неабияких успіхів: перемоги у конкурсах, популярність серед
потенційних клієнтів, визнання на міжнародних фото-сайтах тощо. На щастя
зіркова хвороба не відома цій талановитій дівчині. У цьому я мала змогу
переконатись під час нашої зустрічі:
-
Яке значення у твоєму житті займає фотографія?
Для мене це, навіть, не хобі,
це вже більше як стиль життя. Майже, весь свій вільний час я присвячую
улюбленій справі - то шукаю нові ідеї,
то корегую свої роботи. Нажаль, у даний момент я не можу приділяти достатньо
уваги фотографії, адже зовсім скоро мене чекають екзамени у школі та зовнішнє
незалежне оцінювання. Тому до кожної фото сесії я ретельно готуюсь, переймаючи
досвід у більш досвідчених колег, продумую образ моделей до найдрібніших
деталей.
-
Чому ти обрала саме фотографію?
Все пішло від того, що я
людина творча і дуже люблю малювати. Але зараз у мене немає такої можливості,
тому я втілюю свої ідеї художника через об’єктив. Я прагну передати справжню
сутність людини у своїх фотопортретах, відтворити їхню душу. Деколи фотоапарат
відображає це краще ніж пензлик.
-
Чи користуються твої роботи популярністю у нашому
місті?
Звичайно! (Сміється). Але
якщо казати відверто, то не мені про це судити. Так, люди цікавляться моїми
роботами, але про справжню популярність я лише мрію.
-
А чи об’єктивно ти сприймаєш критику?
Залежно яку критику, від
кого вона і в якій формі пред’явлена. Спокійно і з вдячністю реагую на критику
людей, що вже чогось досягли у цьому виді мистецтва і які реально оцінюють мої
можливості.
-
Які у тебе плани на майбутнє? Чи знайдеться у
ньому місце фотографії?
Поки що у найближчих
планах – вдале поступлення до вищого навчального закладу. І так, фотографії, як
невід’ємній частинці мене, там знайдеться місце. Я хочу надалі працювати з
людьми і розвиватись у цьому напрямку.
-
Які стилі у фото тобі найбільше імпонують?
Найбільше мені до вподоби
концептуальна фотографія тому, що вона найкраще відображає людські емоції та те
що нас оточує. Також, я часто знімаю у жанрі «б’юті», так як з його допомогою можна найкраще
передати жіночність та красу наших дівчат.
-
Чи можеш ти пояснити, що означає концептуальна фотографія?
Концептуальна фотографія це фотографія яка відображає повний спектр
почуттів, що передає модель, містить у собі якесь таємне послання, значення, а
не просто гарно знята картинка.
-
Чи подобається тобі робота з людьми? Траплялись
казуси?
Рідко коли фото сесія
проходить без різних кумедних і не дуже ситуацій та й співпрацювати з людьми
досить важко. Іноді моделі просто не йдуть на контакт і не хочуть мені
допомагати. У таких випадках я відмовляюсь від зйомок, адже знаю, що нічого
путнього з такого не вийде. Від мене і камери залежить далеко не все. Левова
частка успіху залежить від того як людина сама підготується і чи вона дійсно
хоче вдалого результату. Питання на рахунок казусів? Моя професійна етика
забороняє видавати таку інформацію, тому я не спроможна дати відповідь.
-
Як ставляться твої батьки до захоплення
фотографією?
Зараз вони досить
позитивно сприймають моє хобі, але не все так позитивно починалося. На початку
мене підтримував лише тато, а мама досить скептично до цього всього ставилась.
Але зараз вона змінила свою думку і я можу покладатись на її підтримку та об’єктивну критику.
Ю.Харченко, учениця 11 Б класу. Роботи Марічки мажна подивитись тут...
| 
